Образ середньовічної Шотландії з її готичними замками посеред безкрайніх долин і широких озер оживає не лише на сторінках історичних бестселерів Вальтера Скотта (1771—1832), а й наяву, якщо потрапити до його родового замку, який письменник називав «Зачарованим замком».
Захоплення історією своєї країни, зокрема епохою доблесних лицарів і прекрасних дам, посприяло тому, що в 1811 році Вальтер Скотт купив у Мелроузького абатства, на півдні Шотландії, ділянку землі зі старою фермою на березі річки Твід і почав будувати замок за власним проектом. Наслідуючи середньовічний стиль, зовні замок прикрасили фамільним гербом, всередині — портретами предків, шотландських королів, обладунками лицарів, колекцією зброї та численними реліквіями, бібліотека замку налічує 9 тисяч томів книг.
Перебудувавши стару ферму з непривабливою назвою «Брудна діра» (Clarteyhole) в родовий замок, Вальтер Скотт назвав його Ебботсфорд (Abbotsford: abbot — абат, ford — брід) в пам’ять про монахів абатства, які переходили вбрід річку Твід якраз саме в цьому місці.
Із 1811 по 1824 рік тривало будівництво, а в 1826 році Вальтер Скотт переселився в замок з родиною, де й прожив до кінця життя. Нині в «Зачарованому замку» розміщується музей письменника.
Крім історії й літератури Вальтер Скотт Любив саджати дерева. Він скупив навколишні землі, на яких посадив тисячі дубів, тополь, берез, в’язів, каштанів, ліщини, плодових дерев і кущів. Сам їх поливав, доглядав, повторюючи: «Обіцяю вам, що мої дуби переживуть мої лаври».Тепер болотисті вересові пустища перетворились у пишний ліс.