Джордж Орвелл / George Orwell

Дата народження 25 червня 1903 р. Дата смерті          21 січня 1950 р.

Англійський прозаїк, есеїст та критик, котрий відомий усьому світові завдяки романам «Ферма тварин (Колгосп тварин)» та «1984». Справжнє ім'я — Ерік Артур Блер. Він ріс похмурим, замкнутим, ексцентричним хлопчиком. Пізніше письменник розповість про нещастя тих років у своєму посмертно опублікованому автобіографічному есе «Such, Such Were the Joys» (1953). Здобув освіту в Англії. Саме в Ітоні, де навчався, опублікував свої перші статті у періодичних виданнях коледжу. Із 1927 р., після служби в поліції у Бірмі, вирішив стати письменником. Однак, перші спроби пера були невдалими, тому (переїхавши до Парижа у 1928 р.) письменникові доводилося братися за будь-яку роботу, щоб не злидарювати. Свій життєвий досвід цього складного періоду автор описав у книзі «Фунти лиха в Парижі й Лондоні» (1933 р.). Незадовго до виходу у світ цієї книги, автор взяв псевдонім Джордж Орвелл (Орвелл —  прекрасна річка у Східній Англії). Згодом цей псевдонім настільки прив’язався до автора, що мало хто, крім родичів, знали, що його справжнє ім’я Блер. Зміна імені відповідала глибокій зміні способу життя Орвелла, під час якого він перетворився на літературного та політичного бунтаря. У 1934 р. вийшов друком перший роман Орвелла «Бірманські будні». Повернувшись до Англії, Орвелл продемонстрував парадоксальний консервативний настрій у творі «Coming Up for Air» (1939 р.), в якому використовує ностальгічні спогади чоловіка середнього віку, щоб перевірити порядність минулої Англії та висловити свої побоювання щодо майбутнього, якому загрожують війни і фашизм. Коли почалася Друга світова війна, Орвеллу було відмовлено у військовій службі, тоді він вирішив очолив індійську службу Британської телерадіомовної корпорації (BBC). Попередження Орвелла про потенційну небезпеку тоталітаризму, що були висловлені в його найвідоміших творах «Колгосп тварин (Ферма тварин)» і «1984», справило глибоке враження на його сучасників та майбутні покоління читачів. Також глибокий слід залишив його політичний і культурний коментар, де він виступив проти влади і сказав невимовне: «Якщо свобода взагалі щось означає, це означає право говорити людям те, чого вони не хочуть чути».