Йоганн Вольфґанґ Ґете

Дата народження	28 серпня 1749 р.
Дата смерті	22 березня 1832 р.

Німецький геній Йоганн Ґете — зразок універсального таланту і надзвичайної сили волі. Маючи дуже слабке здоров’я, йому вдалося повноцінно прожити 82 роки, всупереч усім лікарським прогнозам. З фізичними хворобами він боровся абсолютною відмовою від шкідливих звичок, спортом, танцями, фехтуванням, правильним харчуванням, катанням на конях та грою на флейті. А щоб змінити свою психіку, вдавався до кардинальних заходів: спостерігав за хірургічними операціями, страх висоти долав, змушуючи себе підніматися на найвищу дзвіницю, несприйняття шуму долав, прогулюючись вулицями з військовою частиною у супроводі барабанів. Крім того, Ґете захоплювався ботанікою і став засновником одного з її розділів — порівняльної морфології рослин. Він так любив фіалки, що скрізь носив з собою торбинку з їхнім насінням, щоб посіяти за нагоди. Німецькі садівники вивели багато сортів цих квітів, названих на честь героїв творів письменника. Творча спадщина Ґете така ж різноманітна, як і його захоплення: романи, поезії, мемуари, драми, наукові праці. Завдяки універсальності й глибокому філософському змісту, у всіх куточках світу його твори читають, перекладають, вивчають на курсах філософії, ставлять опери, увертюри, екранізують. Найвідомішим і найбагатограннішим твором Ґете на всі часи стала драма «Фауст». Над її написанням автор працював чи не все життя, намагаючись розв’язати основні питання буття: сенс життя, сутність щастя, кохання, моральності, сили людського духу.