Майк Йогансен

Дата народження	9 листопада 1896 р.
Дата смерті	27 жовтня 1937 р.

Оригінальний і самобутній письменник Майк Йогансен був сенсацією свого часу, в нього закохувались з першого погляду, ним захоплювались і хотіли наслідувати. Цей самородок мав багато здібностей і талантів. Йогансен був професійним мовознавцем і на високому рівні займався укладанням словників і граматик. Він один із перших уклав підручник з української мови і не менш популярний підручник «Елементарні закони версифікації». Завдяки власній системі вивчення іноземних мов, Йогансен легко опанував давньогрецьку та латину, вільно розмовляв, писав і займався перекладами з німецької, французької та англійської, міг читати будь-якою слов’янською мовою. Його вірний друг Юрій Смолич писав про нього таке: «Іскристий, блискучий розум Майка, його всебічний, всеохоплюючий талант, його щедрота в розсипанні перлів розуму і таланту, в марнотратстві їх — чарували: з Майком можна було говорити день і ніч». Йогансен обожнював полювання і риболовлю, любив плавання, велосипедні прогулянки, був завжди обізнаний у новинках науки й техніки, грав у шахи, теніс, а також більярд. Саме з більярдом, зі слів його друзів, пов'язаний один цікавий випадок, коли Йогансен грав з таким самим азартним майстром цієї гри Володимиром Маяковським, і отримавши над ним блискучу і незаперечну перемогу забажав, щоб російський письменник заліз під більярдний стіл і продекламував вірш не кого-небудь, а Пушкіна. Маяковський хоч і образився, але виконав умову, але втішати його українській компанії довелося весь вечір. Йогансен був активним учасником літературних організацій від «Гарту» до ВАПЛІТЕ, був ідейним батьком альманаху «Літературний ярмарок» — одного з найпопулярніших видань 1920-х років, в якому було надруковано чи не найоригінальніший роман автора «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію». Ще б багато встиг і багото зробив для своєї України та її розвитку талановитий письменник і громадський діяч, але його життя нагло обірвалося, було відібране, як і у багатьох інших письменників доби «Розстріляного Відродження».