Марія Конопницька

Дата народження	23 травня 1842 р.
Дата смерті	8 жовтня 1910 р.

Про польську поетесу, новелістку, авторку творів для дітей і юнацтва, а також активну громадську діячку Марію Конопницьку у дослідженнях Івана Франка читаємо, що її ім’я «від своєї першої появи... сяє ясною зіркою на поетичному горизонті і з того часу з кожним своїм новим твором, з кожною новою збіркою поезій чи новел стає все яснішою і світлішою. Під сучасну хвилю, після смерті Асника, Конопніцька є, безумовно, найбільшою польською поетесою і, поряд з Елізою Ожешко, найталановитішою жінкою не тільки в польській, але й у загальнослов’янській літературі». У своїх творах талановита авторка звертається до життя бідноти у селах та містах, до історії польського національно- визвольного руху, а також співчуває емігрантам, оскільки й сама була змушена багато переїздити. Закордонний період життя письменниці зумовила хвороба доньки, що страждала клептоманією та іншими психічними відхиленнями, її скандальна поведінка породжувала багато пліток, що отруювали життя Конопницької у Варшаві. Крім того, сама авторка страждала хронічними хворобами серця і горла, через які мандрувала Німеччиною, Австрією, Швейцарією, Францією, Італією та Бельгією у пошук необхідного клімату. Подорожуючи, письменниця багато писала, навіть займалася громадсько- політичною діяльність разом із польськими осередками різних країн. Авторка «Роти», неофіційного гімну Польщі, померла 8 жовтня 1910 р. у санаторії поблизу Львова і була похована на Личаківському кладовищі у супроводі десятків тисяч шанувальників. Ім’ям письменниці названо школу і одну з вулиць Львова.