Михайло Старицький

Дата народження	14 листопада 1839 р.
Дата смерті	27 квітня 1904 р.

Чи не кожен українець знає і любить пісню "Ніч, яка, Господи, місячна...", більшість вважає її народною, насправді ж це вірш "Виклик" з інтимної лірики феноменального письменника Михайла Старицького. Колись ще зовсім юний автор закохався у сільську дівчину Степаниду, якій і присвятив цей твір. Однак кохана була вже заручена і Старицький лишився з розбитим серцем. Як кажуть, "не було б щастя, та нещастя помогло", адже допомогла письменнику оговтатись давно закохана у нього сестра Миколи Лисенка, батько якого забрав на виховання Старицького, коли той ще малим осиротів після смерті матері, що походила з родини Лисенків. Письменник побрався з чотирнадцятирічною Софією, створивши, попри сумніви рідні, міцну сім'ю на все життя. І. Франко вважав, що М. Старицький - "батько українського театру". Разом із родиною Ліндфорсів і М. Лисенком він створив перший аматорський театральний гурток, який згодом поставив оперету "Різдвяна ніч", яка стала точкою відліку існування українського театру. Старицький вже у старості згадував: "Убухав на театр все своє, яке мав, добро і на старість зостався жебраком…». Але крім фінансів та ідей, він суттєво збагатив театральний репертуар своєю творчість, оскільки, коли влада у 1881 р. дозволила ставити вистави українською, їх катастрофічно не вистачало. Перу Старицького належить близько тридцяти драматичних твори, серед яких як оригінальні п'єси автора, так і блискучі переробки творів інших авторів з їхнього дозволу. Найзнаменитіша його переробка - "За двома зайцями" за твором І. Нечуя-Левицького "На Кожум'яках". Її постановки й досі не втрачають популярності як в Україні, так і за її межами. Фільм, знятий за цією п'єсою  у 1961 році, став хітом радянського кінематографа. У Києві та Черкасах навіть встановлено пам'ятники Проні та Голохвастову, героям кіноверсії. Крім важливого внеску в культуру і літературу, М. Старицький ще й суттєво збагатив новими словами українську літературну мову такими словами, як: чарівний, байдужість, приємність, зрадливий, бойовище, спочин,  дурманити, страдниця, нетребство, безмовний, бруднити, хіть, нестяма.