Дата народження |
18 лютого 1825 р. |
Дата смерті |
5 травня 1904 р. |
Останній романтик в Європі, енциклопедист і поліглот, “великий угорський казкар”, один із засновників угорського історичного роману. Мор Йокаї народився в дворянській родині, на межі перетину угорської та словацької етнічних стихій. Його батько був відомим адвокатом, але рано пішов із життя. У 10 років вступив до гімназії у м. Пожонь (нині Братислава). Навчався у кальвіністському коледжі в м. Папа, де потоваришував з майбутніми видатними діячами Угорщини — поетом Ш. Петефі і політиком Ш. Козьмою. І хоча родина мріяла, щоб Мор продовжив батьківську справу адвоката, юнак вирішив присвятити себе літературі, де виявив неабиякий талант. Мор Йокаї створив більше 110 творів: романів, оповідань, п’єс і віршів, захоплюючи читачів своїм романтичним пафосом, простим гумором, барвистими описами. Частина романів присвячена героїчному минулому Угорського королівства. Угорський письменник виявляє серйозні знання з географії України, її окремих регіонів: Галіції, Буковини, Волині, Поділля, Криму, згадує Київ, описує живописні Карпатські гори, річки Буг і Дністер. Цікавився Йокаї й історією українського козацтва, йому була відома істинна роль в історії України гетьмана Мазепи, несправедливо затаврованого. Великою заслугою Мора Йокаї можна вважати той факт, що вже самим зверненням до української тематики він привертав увагу до України, збуджував інтерес у своїх читачів до її життя, історії, побуту. Його новела “Саффі” стала сюжетом відомої оперети “Циганський барон” композитора Й. Штрауса і мала світовий успіх. Багато творів письменника екранізовано та перекладено 32 мовами світу. На честь Мора Йокаї названий кратер на Меркурії. Також письменник відомий в Угорщині і за її межами як кулінар, що збагатив національну кухню своїми оригінальними рецептами (наприклад, суп з квасолі йока).