Степан Васильченко

Дата народження	8 січня 1879 р.
Дата смерті	11 серпня 1932 р.

Педагог за фахом і покликанням, Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище Панасенко), син шевця з Чернігівщини, після закінчення Коростишівської вчительської семінарії вчителював на Київщині, Полтавщині, Донеччині, але за участь у робітничих страйках у 1906 р. був заарештований і як «неблагонадійний» позбавлений права вчителювати, тож почав заробляти на прожиття приватними уроками. У 1910 р. переїздить до Києва і працює журналістом у газеті «Рада». Пише оповідання з життя школи «Роман», «Циганка», «Над Россю», «Гріх», новелу «Мужицька арихметика» та інші. З початком Першої світової війни мобілізований на фронт, де командував саперною ротою. З 1921 р. працює в Києві завідувачем дитячого будинку, викладає українську мову й літературу в 61-й школі імені І. Франка, займається літературною творчістю. Тут написані новела «Чайка», повість «Талант», оповідання «Авіаційний гурток», «Записки вчителя» та інші. Планував створити велику біографічну повість із п’яти частин про свого улюбленця Тараса Шевченка, але встиг написати лише першу частину «В бур’янах», проникливо змалювавши дитинство українського генія. Твори народного письменника не загубилися в часі і сьогодні вражають колоритністю образів, духовним багатством, життєлюбністю.