Дата народження |
14 січня 1937 р. |
Дата смерті |
4 липня 1995 р. |
"Люди серед людей", "Яблука з осіннього саду", "Скупана в любистку", "Хустина шовку зеленого", "Запах кропу" — так красиво, лагідно і милозвучно назвав свої перші збірки оповідань талановитий і неординарний письменник, класик української літератури другої половини ХХ ст. Євген Гуцало. Кожен його твір як свіжий подих, як промінчик світла серед сірих післявоєнних буднів, важких часів репресій і диктатури. Євген Пилипович мав неперевершений стиль, його оповідання та повісті були ніби з іншого, добрішого, світу. "Це завжди подорож у таємницю людської душі, зустріч з натурами чистими й нелукавими!" — так сказав про доробок видатного письменника дослідник Юрій Сердюк. Гуцало плекав духовність, моральні цінності, намагаючись писати як для дорослих, так і для юних читачів твори, сповнені надії, прагнучи відновити віру у тих, хто її втратив, навчити любові й взаємодопомоги підростаюче покоління. Євген Пилипович отримав багато нагород за свою літературну діяльність, ставши лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка, літературної премії імені Юрія Яновського, Міжнародної премії фундації О. і Т. Антоновичів, премії імені І. Огієнка. Його твори продовжують видаватись і перекладатись багатьма мовами світу, за деякими з них знято фільми, а у 2018 р. за задумом племінника письменника — Андрія Гуцала і сценарієм дружини Євгена Гуцала — Лесі Ворониної, було знято документальну стрічку, присвячену самому автору, з назвою "Євген Гуцало. Куди біжить дорога?".