Дата народження |
18 січня 1848 р. |
Дата смерті |
17 серпня 1925 р. |
Іоан Славич став основоположником «народного реалізму» в румунській літературі, автором численних оповідань, комедій, історичних драм, повістей, романів і мемуарів. Обдарований письменник зумів створити художню панораму рідного краю, оскільки писав переважно про своїх сучасників, про реальні проблеми тогочасного суспільства, наболілі питання, а також прагнув культурного зближення усіх румун світу. Товариш Славича і перший критик його робіт М. Емінеску, відомий вже на той час румунський поет, писав, що «передусім це автор абсолютно здоровий за своїми принципами; психологічні проблеми, які він ставить, змальовані з майстерністю, притаманною знавцю людської натури, усі персонажі його творів узято прямо з сільської вулиці, затіненої деревами, і вони не лише схожі на румунських селян зовнішністю, одягом і мовою, але їм притаманна глибока народна душа, вони думають і відчувають насправді по-народному». Крім того, Славич був ще й успішним журналістом, у різні роки керував журналами «Трибуна» і «Ватра», які мали суттєвий вплив на культурний розвиток Румунії. На честь письменника було названо класичний театр, заснований в місті Арад на заході країни, а самого Славича у 1903 році нагороджено румунською премією «Оскар». Найвідоміші твори автора ― роман «Мара» і повість «Щасливий млин» ― було успішно екранізовано, що додало їм популярності, а фільм за повістю навіть номінувався на здобуття «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю.