У січні 1944 року після запеклого бою з німецькими танками під Великою Северинкою на Кіровоградщині 20-річний лейтенант Василь Биков вважався загиблим. До матері, в Білорусь, полетіла похоронка. Згодом на обеліску над братською могилою поряд з прізвищами героїв було викарбувано і його прізвище. Однак він дивом вижив, пройшов усю війну, став відомим письменником і приїздив на «свою» могилу, на землю Кіровоградщини, яка стала його другою Батьківщиною. А цей незабутній епізод війни ліг в основу повісті «Мертвим не болить» (1965), яка через жорстку, таку не зручну для командування, «окопну правду» була під забороною аж до 1990 року.