Про життя «першої леді» англійської літератури, як називають Джейн Остін, відомо дуже мало. Письменницька праця на рубежі VIII–XIX століть вважалася непристойним заняттям для жінки, а надто для незаміжньої дівчини, доньки священника. Щоб не накликати ганьбу на всю родину – шістьох братів і сестру, Джейн підписувала романи іменем «Леді». Їй доводилося ховатися від слуг і гостей, щоб зберігати таємницю авторства, про яке всі дізналися через півстоліття після смерті письменниці. Не відомо, чи кохала вона кого-небудь, та судячи з її романів, шлюби з розрахунку зневажала, тому, напевно, незавидну долю старої діви обрала свідомо, натомість присвятивши себе Літературі. У 30 років наділа чепчик на знак того, що відтепер вона стара діва, яка більше не сподівається на щастя, однак її твори вже понад 200 років ощасливлюють читачів. Їх вивчають в усіх навчальних закладах Великої Британії, перекладають різними мовами, екранізують.